Як прищепити підлітку зацікавленість навчанням

Кожне покоління батьків вважає, що знаходити спільну мову з підлітками стає все важче й важче. Проблеми в спілкуванні й нерозуміння з боку батьків засмучують і підлітків. Вони відчувають, що батьки їх не цінують і не розуміють.

Батькам необхідно направити енергію підлітка в потрібне русло, вселити віру у свої сили, а також у цінність і важливість старанного навчання. Цього можна домогтися, дозволивши дитині займатися тим, що їй цікаво. Пропонуємо кілька простих порад, дотримуючись яких, ви зможете викликати зацікавленість дитини навчанням.

Проявіть співчуття

• Щоб зацікавити дитину навчанням, важливо зрозуміти, що вона думає й відчуває насправді. Поставте себе на її місце.

• Підлітки надзвичайно емоційні й чутливі. Це може негативно позначатися на навчанні.

• Говоріть з дитиною та спробуйте подивитися на ситуацію з її точки зору, перш ніж висловити своє бачення проблеми.

• Важливо зрозуміти, чому підліток не хоче вчитися. Якщо він не хоче докладати зусиль у навчанні, краще, що ви можете зробити – не погоджуватися з його думкою та з'ясувати причину такої поведінки.

• Дитині можуть подобатися одні предмети й не подобатися інші.

• Підліток може не розуміти те, що пояснює вчитель на уроці.

• Розмова з підлітком допоможе вам проявити до нього співчуття та з'ясувати причину проблеми.

Почніть діяти

• Підлітки зазвичай втомлюються після довгого дня й не хочуть робити уроки. Тому батькам недостатньо просто нагадувати дитині про це. Сядьте разом з підлітком і допоможіть йому спланувати свою роботу. Виділіть завдання, які здадуться дитині найбільш складними.

• Знайдіть репетитора, який допоможе підлітку розібратися зі шкільною програмою. На цьому етапі підлітку потрібно всього лише невелика допомога.

• Кричати на підлітка марно, допоможе тільки діалог.

• Лаяти підлітка за найменшу помилку – погана ідея. Якщо ви будете на нього кричати, він емоційно дистанціюється від вас і на знак протесту припинить прислухатися до ваших порад.

• Ставтеся до підлітка з добротою, розмовляйте з ним спокійним тоном.

• Поясніть йому, чому необхідно вчитися.

• Спокійно обговоріть з ним, чим навчання може бути корисним. Цей спосіб набагато ефективніший, ніж крики й читання моралі.

Не очікуйте від підлітка занадто багато

• Не ставте відразу ж високих очікувань. Часто саме високі очікування стримують підлітка, чинять на нього тиск і викликають занепокоєння.

• Робіть акцент на постійній наполегливій роботі.

• Навчіть підлітка ставити собі маленькі цілі й досягати їх.

• Як тільки підліток досяг поставленої мети, він відразу ж повинен перейти до наступної. Досягнення маленьких цілей навчить досягати бажаного в майбутньому.

Не забувайте про інші заняття, крім навчання

• Переконайтеся, що навчання не заважає іншим творчим заняттям підлітка.

• Дозволяйте дитині грати на вулиці.

• Простежте за тим, щоб він приділяв час своїм хобі.

Усе це допоможе не тільки урізноманітнити мислення підлітка, але й розвинути навички, необхідні для навчання.

Мотивування підлітка не означає, що він почне робити те, що вам потрібно. Щоб викликати в підлітка зацікавленість навчанням, необхідно навчитися вирішувати складні проблеми й надавати йому підтримку. Щиро хваліть дитину навіть за найменші досягнення.

Сподіваємося, що ці прості поради допоможуть вам якісно змінити ставлення до навчання вашої дитини.

Часто батьки роблять вибір за свою дитину. Зрозуміло, виключно з кращих міркувань. Але навчання самостійності в прийнятті рішень – дуже важливий етап виховання. В іншому випадку дитина зіштовхнеться з безліччю проблем у майбутньому.

Як розвивається самостійність

Для початку батьки повинні давати дитині приймати рішення в нескладних питаннях (наприклад, яку іграшку купити в магазині, яку страву приготувати на обід тощо). Це формує важливі життєві навички, які можна розвивати вже з трирічного віку.

Маленькі рішення – це перший крок до того, щоб ваш малюк у майбутньому став компетентним, здібним, упевненим у собі й відповідальним дорослим. Сьогодні діти зіштовхуються з необхідністю приймати різні рішення. Їм необхідно навчитися справлятися з важкими життєвими обставинами й такими факторами, як постійна зайнятість батьків, вплив ЗМІ, злочинність, розлучення та багато іншого.

Для батьків природно вирішувати за дитину, що для неї добре, а що – погано, як їй чинити, що думати з того чи іншого приводу. Батьки схильні навіть здійснювати вчинки за дітей. Це й не дає розвинути навички відповідальної поведінки.

Уся складність полягає в тому, щоб знати, коли передати дитині відповідальність (відповідну до її віку й рівня розвитку) і яку підтримку їй при цьому надати.

Батькам необхідно давати дитині більше самостійності, вчитися передавати їй відповідальність за прийняття рішень, вчити пристосовуватися до мінливого світу.

Важливо бачити готовність дитини до прийняття самостійних рішень і відповідальності, передавати їй свої цінності й розвивати почуття власного «Я». Все це – важливі етапи розвитку дитини, і батькам потрібно приділяти цьому достатньо уваги.

12 переваг самостійного прийняття рішень

• Відчуття контролю ситуації. Всі люди хочуть відчувати, що вони контролюють ситуацію. І якщо вибір, який щодня робить дитина, дає їй упевненість у своїх силах, необхідно дати їй можливість робити цей вибір. Так у неї не буде необхідності досягати контролю над ситуацією деструктивним способом (наприклад, вступаючи в конфлікти з батьками, вчителями).

• Підвищення самооцінки. Самостійність і почуття контролю ситуації дозволяє дитині відчувати впевненість.

• Розвиток навичок саморегуляції. Дитина з високою самооцінкою, помиляючись у прийнятті рішень, учиться виправляти помилки, аналізувати ситуацію й не почувається невдахою.

• Розвиток мотивації. Найчастіше дитина береться за ті справи, які вибрала сама.

• Розвиток почуття гордості дитини. Вона відчуває, що її внесок у загальну справу важливий. Це вчить дитину співпрацювати з іншими членами сім'ї.

• Мотивація дитини брати відповідальність за вибір, який вона робить, і за наслідки цього вибору.

• Розвиток мислення. Ситуація вибору дає можливість генерувати нові ідеї, бачити нові можливості.

• Допомагає краще справлятися із завданнями. Вона вчиться нестандартного мислення, бачення багатьох варіантів вирішення завдання й пошуку кращого з них.

• Розвиток творчого потенціалу. Дитина досліджує нові можливості.

• Розвиток здорових взаємин зі своїм оточенням.

• Це допомагає засвоювати моральні цінності.

• Коли рішення, які прийняла дитина, цінують, вона вчиться поважати чужі рішення та брати до уваги чужі потреби, роблячи власний вибір.

Дитина, яка не розвиває навичок прийняття рішень, схильна:

• Залежати від батьків та інших людей навіть у дорослому віці.

• Перебувати під сильним впливом друзів або однолітків.

• Ображатися на батьків та інших дорослих, які обмежують її свободу.

• Сумніватися у власних здібностях.

• Невиправдано ризикувати.

• Не намагатися досягти більшого й максимально реалізувати свій потенціал.

Як знайти баланс між контролем батьків і самостійністю дитини

Малюк не може бути повністю незалежним і приймати всі рішення самостійно – він усе ще потребує вашої турботи, і ще недостатньо розвинений фізично, розумово й емоційно.

Але як батькам знайти ідеальний баланс між тим, щоб контролювати ситуацію й дозволяти їй приймати рішення? Усе залежить від здатності дитини брати на себе відповідальність за зроблений вибір. Батьки повинні поважати її здатність вирішувати завдання самостійно й не принижувати її почуття власної гідності.

Щоб дати дитині можливість приймати рішення, дотримуйтеся таких порад:

• Давайте їй вибір і виявляйте підтримку за потреби. При цьому пам'ятайте, що іноді бувають ситуації, коли правильне рішення лише одне (наприклад, у ситуаціях, де можливе порушення закону).

• Відстежуйте кордони вашої особистої відповідальності як батьків, наприклад, у випадках, коли мова йде про безпеку дитини або коли можлива критична ситуація.

• Дитина теж повинна бачити такі ситуації й розуміти, що в таких випадках рішення повинні приймати батьки або інші дорослі. Поясніть дитині, що в окремих випадках можливе тільки одне правильне рішення (наприклад, щоб уникнути небезпеки або проблем із законом).

• Установлюйте кордони, залишаючи право приймати рішення, у випадках, коли часовий чинник є вирішальним (наприклад, вирішуючи, коли прокидатися, щоб не запізнитися до школи, або коли повертатися додому з вечірки).

• Завжди пам'ятайте, що дитина повинна приймати рішення відповідно до свого віку та здібностей. Рішення, які приймає малюк, повинні відповідати рамкам дозволеного.

• Чим молодша дитина, тим менше варіантів вибору в неї повинно бути. Маленькі діти ще не розуміють усіх обставин і не здатні приймати логічні, зважені рішення. Наприклад, вона ще не розуміє, що коли вона не вдягне куртку, виходячи на вулицю, то може застудитися.

• Спочатку пропонуйте малюкові два варіанти вибору, в міру його дорослішання й готовності до прийняття рішень збільшуйте кількість варіантів. Коли він підросте, створіть йому безпечні умови для прийняття рішень.

• Замість того, щоб говорити дитині «ні», якщо її рішення є неприйнятним, пропонуйте їй альтернативу. Пропонуйте подумати над можливим розвитком подій. Так дитина зрозуміє, що ви дбаєте про її безпеку.

• Учіть дитину на власному прикладі, адже вона – ваше відображення. Покажіть їй приклад ефективного прийняття рішень, щоб вона могла його засвоїти та перейняти.

Пам'ятайте, що можливість самостійно приймати рішення важлива для кожної людини. І якщо ваша дитина захоче вдягти на свято те, що здасться вам безглуздим або недоречним, запитайте себе: як свобода вибору впливає на малюка, чому він вчинив саме так.